 Футбольна команда «Нафтовик» була створена в кінці лютого 1980 року за ініціативи адміністрації нафтогазовидобувного управління. В тому ж році новачки перемогли у другій лізі обласної першості.
Наступного сезону охтирці стали срібними призерами чемпіонату Сумщини, фіналістами кубка області і зайняли друге місце в першості республіканської ради «Авангард». В 1982 році команда завойовує кубок області і повторює це досягнення ще двічі – в 1983 і 1984 роках. У 1982 році футболісти «Нафтовика» приймають старт в самому масовому футбольному турнірі – першості України серед команд колективів фізкультури. Дебют виявився непоганим – шосте місце серед 9-ти учасників четвертої зони. В 1983 році – третє місце, а наступного сезону вже друге. Зірковим став для «Нафтовика» 1985 рік. Перемігши в своїй зоні, охтирці вийшли в фінал, де разом зі спартаківцями Самбіра, полтавською «Ворсклою», долинськими одноклубниками, ровеньківським «Сокілом» та «Енергією» з Нової Каховки вели боротьбу за єдину путівку в другу лігу союзної першості. Футболісти з Охтирки отримали чотири перемоги і достроково, за тур до закінчення змагань, стали чемпіонами України. Успішно виступала команда і в другій лізі першості бувшого Союзу. В рік дебюту «Нафтовик» був дев’ятнадцятим серед 28 команд, але вже наступного сезону рішучий крок вперед – шосте місце. Потім, після двох років спаду, повторив своє досягнення і виступив в фіналі Кубка України, де по сумі двох ігор поступився житомирському «Поліссю». І, накінець, в сезоні 1991 року зайняв перше місце у своїй зоні і завоював звання чемпіонів України. Ось як грали охтирчани в другій ліз чемпіонатів СРСР: Рік | Зона | І | В | Н | П | М’ячі | О | Місце | Бомбардири | 1986 | Шоста | 40 | 14 | 10 | 16 | 46–48=–2 | 38 | 19 з 28 | Г.Лазарко – 13 | 1987 | Шоста | 52 | 24 | 15 | 13 | 72–48=+24 | 63 | 6 з 27 | Б.Шуршин – 14 | 1988 | Шоста | 50 | 20 | 15 | 15 | 63–54=+9 | 55 | 9 з 26 | Ю. Лень – 13 | 1989 | Шоста | 52 | 16 | 16 | 20 | 56–60=–4 | 48 | 16 з 27 | Ю.Лень – 14 | 1990 | Перша | 36 | 17 | 10 | 9 | 45–29=+16 | 44 | 6 з 19 | В.Колесник – 11 | 1991 | Перша | 50 | 29 | 17 | 4 | 87–34=+53 | 75 | 1 з 26 | В.Тимченко – 17 Б.Шуршин – 17 | ВСЬОГО | 280 | 120 | 83 | 77 | 365–267=+98 | 323 | |
Найбільша перемога «Нафтовика» у другій лізі – 5:0 над луцьким «Торпедо» в Охтирці 7.09. 1987 року і в Сєверодонецьку над місцевим «Хіміком» 23.05.1993 року. До речі, в останній грі Володимир Тимченко вперше в історшї команди за час виступів серед команд майстрів зробив хет-трик (забив три м’ячі в одному матчі). Найбільша поразка – 0:4 від павлоградського «Шахтаря» в Охтирці 15.06.1996 року. Найбільше ігор за команду у другій лізі провів Анатолій Єрмак – 265. Рубікон в 200 матчів також перейшли В.Попович – 263, В.Єрмак – 245, С.Фомін – 240, Б.Шуршин – 222. Кращі бомбардири: Б.Шуршин – 46 забитих м’ячів, В.Колесник – 31, Ю.Лень – 27, C.Фомін – 23, В.Тимченко – 21. За результатами останнього чемпіонату в другій лізі «Нафтовику» передбачалось побачення з буферною, а відбулося... з вищою, але вже національного чемпіонату України. Дебют був не з найкращих – в своїй групі команда опинилась в нижній трійці команд, яка залишала елітну лігу. Не останню роль в цьому зіграла і структура весняного скороченого чемпіонату. На протязі восьми років «Нафтовик» хотів довести своє право на повернення в групу найсильніших команд України, але кожного разу йому чогось не вистачало. А в дев ’ ятому чемпіонаті охтирські футболісти, невдало провівши сезон, вимушені були розпрощатися з першою лігою. Та тільки на рік. Там вони за декілька турів до завершення сезону упевнено зайняли перше місце у своїй групі. Приводимо результати виступів команди в чемпіонатах України: Рік | Чемпіонат і ліга | І | В | Н | П | М’ячі | О | Місце | Бомбардири | 1992 | 1-й. Вища | 18 | 5 | 3 | 10 | 12–28=–16 | 13 | 7 з 10 | М.Липинський – 3 | 1992–1993 | 2-й. Перша | 42 | 22 | 10 | 10 | 73–41=+32 | 54 | 3 з 22 | Б.Шуршин – 14 | 1993–1994 | 3-й. Перша | 38 | 19 | 10 | 9 | 57–28=+29 | 48 | 5 з 20 | О.Грачов – 14 | 1994–1995 | 4-й. Перша | 42 | 23 | 3 | 16 | 69–51=+18 | 72 | 5 з 22 | О.Грачов – 18 | 1995–1996 | 5-й. Перша | 42 | 18 | 12 | 12 | 52–37=+15 | 66 | 8 з 22 | С.Чорношвець – 14 | 1996–1997 | 6-й. Перша | 46 | 25 | 6 | 15 | 76–44=+32 | 81 | 5 з 24 | С.Чорношвець – 10 Ю.Шулятицький – 10 | 1997–1998 | 7-й. Перша | 42 | 19 | 10 | 13 | 56–50=+6 | 67 | 8 з 22 | В.Харченко – 15 | 1998–1999 | 8-й. Перша | 38 | 16 | 9 | 13 | 45–40=+5 | 57 | 8 з 20 | В.Харченко – 15 | 1999–2000 | 9-й. Перша | 34 | 13 | 5 | 16 | 42–51 =–9 | 44 | 14 з 18 | О.Карабута – 7 | 2000–2001 | 10-й. Друга | 30 | 24 | 3 | 3 | 65–20 =+45 | 75 | 1 з 16 | О.Грачов – 16 | 2001–2002 | 11-й. Перша | 34 | 13 | 10 | 11 | 35–32 =+3 | 49 | 7 з 18 | П.Захаров – 10 | 2002–2003 | 12-й. Перша | 34 | 15 | 9 | 10 | 37–26 =+11 | 54 | 4 з 18 | Б.Єсип – 10 | 2003–2004 | 13-й. Перша | 34 | 17 | 11 | 6 | 52–33 =+19 | 62 | 3 з 18 | Б.Єсип – 10 В.Мельниченко – 10 | 2004–2005 | 14-й. Перша | 34 | 13 | 10 | 11 | 37–26 =+11 | 49 | 10 з 18 | О.Агарін – 9 | ВСЬОГО | 50 4 | 242 | 111 | 155 | 708–507=+201 | |
Найбільшу перемогу в чемпіонатах України «Нафтовик» здобув 15.09.1992 року в Охтирці над шепетівським «Темпом» – 7:0. Найбільші поразки: 0:5 – від сєверодонецького «Хіміка» 25.06.1995 року в Сєверодонецьку та 2:7 – від фарм-клубу київських армійців 27.08.1997 року в Києві. 11.10.1994 року у грі «Бажановець» – «Нафтовик» нападаючий охтирців Олексій Грачов вперше за історію команди зробив «покер» – забив у ворота суперників чотири м’ячі в одному матчі. Досить вдало виступали футболісти «Нафтовика» і в Кубку України, пробившись у 1992 та 2005 роках до 1/4 фіналу. Всього ж охтирці в цих змаганнях провели 37 матчів (+19 =7 –11, м’ячі 56–45). Кращий бомбардир в цих іграх – О.Грачов, який 6 разів посилав м’яч в ворота суперників. На рахунку Б.Єсипа та В.Харченка – по 5 забитих м’ячів, І.Продана – 4. Всього ж забиті м’ячі на рахунку 25-х гравців «Нафтовика». Найбільше матчів у розиграші Кубку України провівели: С.Сухарєв – 20, О.Грачов та В.Єрмак – по 19, О.Захаров – 18. Біля керма команди стояли: В.О.Душков (1980–1984, 1990–1992), А.О.Конопльов (1985), Є.З.Камінський (1986), А.А.Біба (1986–1989, 1994–1995), Г.Є.Макаров (1992–1993), О.П.Довбій (1996–1997), В.О.Пожечевський (1999–2000), В.І.Єрмак (1997–2002), С.В.Шевченко (з 2002 року) |
